 |
|||||||||||||||||||
|
|
|
 |
 |
 |
|||||||||||||||
|
|
|
 |
 |
 |
|||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||
| Колись у давні часи на межі Подільської та Київської губерній на межі Поділля та Наддніпрянщини стояла собі корчма! Стояла вона між селом Сичівка та сотенним козацьким містечком Івангород. | |||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||
|
Христове
Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його
смерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що
пасхальний піст закінчується в суботу вночі і воскресні торжества
починаються опівночі або на світанку. |
|||||||||||||||||||
|
Традиції
Великодня Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — "Великий День". Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко і промовляє: — Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на довгії літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров. Щоб ми змагалися зростати духовно і виховували у такому ж дусі своїх дітей. Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. "Христос воскрес!" — "Воістину воскрес!" — відповідають усі присутні за святковим столом. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято. Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого. У цей день священик з церковним братством ходить по кладовищі і відправляє над могилами померлих родичів, кропить свяченою водою зі словами: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував". У такий спосіб рідні діляться з померлими воскресною радістю. Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця. Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої. Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок . Беручи участь у таких веселих забавах, люди виявляють свою радість воскреслому Христу. Ім'я Христа, як сонце, сяє, Любові шле тепло з небес. І Україна вся співає: Христос Воскрес! Христос Воскрес! |
|||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||
